Вінниця - Козятин - Жашків

Дуже давно хотілося мені проїхатися по маршруту Вінниця-Козятин-Жашків. Але ніяк не було компанії. І от якось у групі «Вдаль на електричках» побачив запрошення на таку поїздку. Не довго думаючи я погодився.

Рано вранці, швиденько зібравшись , вирушаю на вокзал на одному з перших тролейбусів. У кондукторші звісно вранці не виявилось здачі зі 100 грн, ну і добре їду безкоштовно )

На вокзалі зайшовши у каси розумію, що стояти у кілометровій черзі мені не хочется.  Обходжу платформу з другої сторони і спокійно чекаю свою електричку.

Електропоїзд №828 Жмеринка- Київ, без квитків дального сполучення можна сісти лише у вагони №1,2,3 і то лише на ділянці Жмеринка-Козятин. Людей дуже багато, тому навіть не намагаюсь пихатись, заходжу останній і стою на східцях у тамбурі.

Через декілька зупинок, на станції Сальник усі дачники покидают вагони і можна хоч лягати. Переходжу у вагон і їду далі з комфортом. Доречі за проїзд в мене так ніхто і не запитав.

Через годину я у Козятині.

До відправлення дизеля на Жашків ще 2 години. Є час погуляти, познайомитись з містом.

 Поблизу станції стоять вантажні ВЛ-80

  

Паровоз на вічній стоянці

Підіймаюсь на один із пішохідних мостів, що веде у місто.

Вже спускаючись бачу маленьку церкву.

Та пам’ятник, який я так і не зрозумів кому.

Саме місто зустрічає прохолодою під  деревами та порожніми вулицями.

Ось тут був колись пам’ятник Леніну….

Патріотичні дерева, такі як у мене за вікном

Місцеве граффиті.

2 водонапірні вежі

Маки

І невідома фігня

Виходжу назад на вокзал по сусідньому містку

Вокзал у Козятині дуже старий, та дуже гарний після реконструкції.

Зал очікування

Та вже подають на посадку мій дизель поїзд на Жашків. Але електричка з друзями з Києва, затримується , добре що тут дизель її буде чекати однозначно.  З запізненням на 15 хв, прибуває

електричка, зустрічаюсь з Олексієм та швиденько сідаємо у вагон. За хвилину двері зачиняються і ми починаємо нашу подорож по дизельній гілці Козятин- Жашків .

  

Спочатку ми їхали у салоні, фотографуючи все з вікна.

На станції Ржевуська стоянка 20 хв. І ми вирішили попроситись у кабіну . І машиністи узяли нас у свою компанию!) Подорожувати в кабіні дизеля, та слухали їх розповіді,  було  надзвичайно цікаво. 

Повідали вони нам про те що:

- цю гілку будували про царській владі вручну

- про велику кількість маршрутів по нії

-про гілку на с.Скоморошки, яку зовсім не давно розібрали

-про поїзд Київ- Умань

-про міст висотою 24 метра

-про ідеї  з*єднати Жашків з станцією Им.Тараса Шевченка.

Час промайнув дуже швидко і ми прибули в Жашків.

 

Маленька станція в Черкаській області. Далі рельси закінчуються. Поряд траса Київ-Одеса. Дизель сюди приходить лише 4 дня в тиждень. У нас є 30 хв, щоб погуляти.

Назад нам запропонували їхати у задній кабіні.

А ось сам дизель

І знову за вікном пейзажі нашої України

Макииииииииии

Перегони станції, та пасажири

А ось доречі розвилка: вліво Жашків, вправо Христинівка

Хтось пасе худобу прямо на полотні

Невелике відео з того, що зняв:

Ось так ми повертаємось у Козятин. З затримкою у 10 хвилин.
Фото на память:

 А номер дизеля, щоб не забути.

На в*їзді в Козятин ми зупиняємось, і пропускаємо експрес на Київ .
У підсумку у мене залишилось 8 хв до відправлення автобуса.
Скажений крос через вокзал, міст та міські вулиці, але я на нього таки встиг!
20 грн і останнє вільне місце.
Доречі квиток до Жашкова коштує 11 грн в одному напрямку.

І от о 21-20 закінчується моя подорож............
Хочу подякувати групу Вдаль на електричках за інформацію, та Олексія за компанію